1. Словник української мови в 11 томах

місцево

МІСЦЕ́ВО, присл. У певному місці, не виходячи за межі певного місця, місцевості.

Коли добрива вносять місцево, поверхня стикання їх з грунтом скорочується, і тому він менше вбирає поживних речовин (Колг. Укр., 7, 1956, 23);

Щоб підвищити ефективність гною та інших органічних добрив під картоплю, їх вносять місцево (Добрива.., 1956, 226).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. місцево — місце́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. місцево — присл. У певному місці, не виходячи за межі певного місця, місцевості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. місцево — МІСЦЕ́ВО, присл. У певному місці, не виходячи за межі певного місця, місцевості. Коли добрива вносять місцево, поверхня стикання їх з ґрунтом скорочується, і тому він менше вбирає поживних речовин (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. місцево — Місцево нар. Мѣстно. Словник української мови Грінченка