місяцевий
МІСЯЦЕ́ВИЙ і МІ́СЯЦІВ, мі́сяце́ва, мі́сяце́ве. Прикм. до мі́сяць 1.
Вже зорі поскакували, й тонесенький серпанок місяцевий блищав над дубом, ніби зачепивсь за кучеряву гіллячку (Вовчок, І, 1955, 382);
За лицем [Місяця] висунулась з-за лісу місяцева сива та довга борода (Н.-Лев., IV, 1956, 10);
Сів Дударик на коника та й їде під небо. Приїхали до місяцевого батька (Тич., І, 1957, 148).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- місяцевий — місяце́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- місяцевий — і місяців, місяцева, місяцеве. Прикм. до місяць 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- місяцевий — МІСЯЦЕ́ВИЙ, а, е, і МІ́СЯЦІВ, мі́сяце́ва, мі́сяце́ве. Прикм. до мі́сяць 1. Вже зорі поскакували, й тонесенький серпанок місяцевий блищав над дубом, ніби зачепивсь за кучеряву гіллячку (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
- місяцевий — Місяцевий, -а, -е Относящійся къ лунѣ, лунный. Кватирь місяцевих чотирі. Дещо. Словник української мови Грінченка