1. Словник української мови в 11 томах

мішаний

МІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до міша́ти¹.

На стінах і на сволоці хрестами звисає сухий чебрець, мішаний з чорнобривцями (Кач., II, 1958, 48);

// У знач. прикм.

— Тут неначе товар в мішаній череді: є й овечки та телята,.. — говорила говорлива Мокрієвська (Н.-Лев., IV, 1956, 294);

Ми знов пішли лісом, але він уже був не такий густий і не чисто ялиновий, а мішаний (Мур., Бук. повість, 1958, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мішаний — мі́шаний дієприкметник від: міша́ти Орфографічний словник української мови
  2. мішаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до мішати I. || у знач. прикм. Мішаний ліс. Мішане число мат. — число, що складається з цілої і дробової частин. Мішаний хор муз. — хор, до складу якого входять чоловічі та жіночі голоси. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мішаний — МІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до міша́ти¹. На стінах і на сволоці хрестами звисає сухий чебрець, мішаний з чорнобривцями (Я. Качура); // у знач. прикм. – Тут неначе товар в мішаній череді: є й овечки та телята, .. – говорила говорлива Мокрієвська (І. Словник української мови у 20 томах
  4. мішаний — Мі́шаний, -на, -не (від міша́ти) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мішаний — Мішаний, -а, -е Смѣшанный. Словник української мови Грінченка