1. Словник української мови в 11 томах

м’язистий

М’ЯЗИ́СТИЙ, а, е. Який має розвинені м’язи.

Засмажений, м’язистий, в полотняній широкій сорочці, він таки скидався тепер на доброго дядька (Вас., II, 1959, 159);

У Романа було красиве тіло, розвинуте, біле, м’язисте (Гончар, III, 1959, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. м’язистий — М’язи́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)