м’якенько
М’ЯКЕ́НЬКО, пестл. Присл. до м’яке́нький;
// у знач. присудк. сл.
— Та настели ти соломи в холодній, щоб було їм м’якенько! (Коцюб., І, 1955, 38).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
М’ЯКЕ́НЬКО, пестл. Присл. до м’яке́нький;
// у знач. присудк. сл.
— Та настели ти соломи в холодній, щоб було їм м’якенько! (Коцюб., І, 1955, 38).