м’якосердя

М’ЯКОСЕ́РДЯ, я, с. Душевна доброта, чутливість.

Сльози пекли очі молодому козакові, і він, стидаючись свого м’якосердя, крадькома змахував їх рукою (Добр., Очак. розмир, 1965, 116).