м’якуш
М’ЯКУШ, а, ч.
1. М’яка частина тіла тварини, людини.
Макар начисто відтяв собі м’якуш лівої руки (Смолич, І, 1947, 118);
Чутно.. мляскання [ляскання] язиком тітки Рузі, яка висисала рештки м’якуша з ракових ніжок (Вільде, Сестри.., 1958, 187).
2. Підшкірна частина плодів, ягід тощо.
Добре видно під мікроскопом живі клітини м’якуша кавуна (Практ. з анат. рослин, 1955, 11);
Македон.. бере з миски велике яблуко і вдавлює зуби в соковитий м’якуш (Рибак, Що сталося.., 1947, 53).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- м’якуш — М’яку́ш, -ша́, -ше́ві, -ше́м; -куші́, -ші́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)