м’якуш

М’ЯКУШ, а, ч.

1. М’яка частина тіла тварини, людини.

Макар начисто відтяв собі м’якуш лівої руки (Смолич, І, 1947, 118);

Чутно.. мляскання [ляскання] язиком тітки Рузі, яка висисала рештки м’якуша з ракових ніжок (Вільде, Сестри.., 1958, 187).

2. Підшкірна частина плодів, ягід тощо.

Добре видно під мікроскопом живі клітини м’якуша кавуна (Практ. з анат. рослин, 1955, 11);

Македон.. бере з миски велике яблуко і вдавлює зуби в соковитий м’якуш (Рибак, Що сталося.., 1947, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. м’якуш — М’яку́ш, -ша́, -ше́ві, -ше́м; -куші́, -ші́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)