м’яття

М’ЯТТЯ́, я́, с. Дія за знач. м’я́ти 1 — 3.

У добре вилежаного льону під час м’яття й тіпання деревина (костриця) вільно та повністю відділяється від волокна (Техн. культ., 1956, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me