м’яття
М’ЯТТЯ́, я́, с. Дія за знач. м’я́ти 1 — 3.
У добре вилежаного льону під час м’яття й тіпання деревина (костриця) вільно та повністю відділяється від волокна (Техн. культ., 1956, 84).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me