набування
НАБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. набува́ти¹1, 2.
Здібності людини формуються в процесі її розвитку, набування нею знань, умінь і навичок (Рад. психол. наука.., 1958, 347).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набування — набува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- набування — -я, с. Дія за знач. набувати I 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- набування — НАБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. набува́ти¹ 1, 2. Здібності людини формуються в процесі її розвитку, набування нею знань, умінь і навичок (з наук. літ.); У руках держави .. Словник української мови у 20 томах