набування

НАБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. набува́ти¹1, 2.

Здібності людини формуються в процесі її розвитку, набування нею знань, умінь і навичок (Рад. психол. наука.., 1958, 347).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набування — набува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. набування — -я, с. Дія за знач. набувати I 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набування — НАБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. набува́ти¹ 1, 2. Здібності людини формуються в процесі її розвитку, набування нею знань, умінь і навичок (з наук. літ.); У руках держави .. Словник української мови у 20 томах