набудовувати
НАБУДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБУДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Будувати у великій кількості.
— Доводилось мені і скарби знаходить: багацько набудував я церков, монастирів (Стор., І, 1957, 345);
Багато набудував колгосп "Перемога"! Після війни прийшли майже на голе місце (Коп., Подарунок, 1956, 8).
2. Те саме, що надбудо́вувати.
Набудувати один поверх над будинком.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набудовувати — набудо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- набудовувати — -ую, -уєш, недок., набудувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Будувати у великій кількості. 2》 Те саме, що надбудовувати. Набудувати один поверх над будинком. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набудовувати — НАБУДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБУДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.,чого. 1. Будувати що-небудь у великій кількості. – Доводилось мені і скарби знаходить: багацько набудував я церков, монастирів (О. Стороженко). 2. Те саме, що надбудо́вувати. Набудувати один поверх над будинком. Словник української мови у 20 томах