1. Словник української мови в 11 томах

набілений

НАБІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до набіли́ти.

Ні, каже Дарка, вона не буде пудритися, бо вона провалилася б крізь землю, якби, боронь боже, дізналися, що вона набілена (Вільдс, Повнол. діти, 1960, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набілений — набі́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. набілений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до набілити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набілений — НАБІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до набіли́ти. Ні, каже Дарка, вона не буде пудритися, бо вона провалилася б крізь землю, якби, боронь Боже, дізналися, що вона набілена (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах