навалка

НАВА́ЛКА, и, ж. Те саме, що нава́лення.

У вугільній промисловості здійснено значний обсяг робіт по механізації і автоматизації процесів виймання і навалки вугілля (Ком. Укр., 6, 1960, 17);

В такій же мірі повинна приділятися увага механізації інших процесів — відбою і навалці вугілля на конвейєр (Вісник АН, 9, 1957, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навалка — нава́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. навалка — -и, ж. Те саме, що навалення. Великий тлумачний словник сучасної мови