1. Словник української мови в 11 томах

навздогінці

НАВЗДОГІ́НЦІ, НАЗДОГІ́НЦІ, присл., розм. Те саме, що навздогі́н.

Собаки знов загавкали, побігли навздогінці за кіньми (Н.-Лев., II, 1956, 31);

Вхопивши коромисло, вона кинулась наздогінці за дітьми (Коцюб., І, 1955, 223);

*Образно. Гроза відійшла за місто. Вслід за чорною дощовою завісою промчались навздогінці.. шматки розідраних хмар (Збан., Переджнив’я, 1960, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навздогінці — навздогі́нці прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. навздогінці — див. навздогін; услід Словник синонімів Вусика
  3. навздогінці — наздогінці, присл., розм. Те саме, що навздогін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навздогінці — НАВЗДОГІ́НЦІ, НАЗДОГІ́НЦІ, присл., розм. Те саме, що навздогі́н. Собаки знов загавкали, побігли навздогінці за кіньми (І. Нечуй-Левицький); Шибки бряжчали на весь куток, наче тачка.. Словник української мови у 20 томах
  5. навздогінці — НАВЗДОГІ́Н (НАЗДОГІ́Н) (доганяючи, слідом за тим, хто або що віддаляється), НАВЗДОГІ́НЦІ (НАЗДОГІ́НЦІ) розм., ВДОГІ́Н (УДОГІ́Н) поет. До берега рідного судна прямують, За ними чайки навздогін (В. Бичко); Марія швидко пішла наздогін (Ю. Словник синонімів української мови
  6. навздогінці — Навздогінці нар. = навздогін. Навздогінці не націлуваться. Ном. № 5265. Словник української мови Грінченка