навивальник
НАВИВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто займається навиванням.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навивальник — навива́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- навивальник — -а, ч., спец. Той, хто займається навиванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навивальник — НАВИВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто займається навиванням. Словник української мови у 20 томах