навивальник

НАВИВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто займається навиванням.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навивальник — навива́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. навивальник — -а, ч., спец. Той, хто займається навиванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навивальник — НАВИВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Той, хто займається навиванням. Словник української мови у 20 томах