наводження
НАВО́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. наво́дити 2,9.
— Ми будемо знімати з сіткою, — вирішує режисер, — воно буде красиво, нерізке наводження на фокус дасть пригніченість (Ю. Янов., II, 1953, 29).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наводження — наво́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- наводження — -я, с. Дія за знач. наводити 2), 9). Великий тлумачний словник сучасної мови