1. Словник української мови в 11 томах

наворожити

НАВОРОЖИ́ТИ, рожу́, ро́жиш, док., перех. і без додатка. Ворожачи, напророкувати чого-небудь комусь.

— Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Руд., Остання шабля, 1959, 197);

*Образно. Я слухаю зозулю й вірю, що вона мені не бреше. Років п’ятнадцять уже наворожила! (Ю. Янов., І, 1954, 229).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наворожити — наворожи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наворожити — -рожу, -рожиш, док., наворожувати, -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Ворожачи, напророкувати чого-небудь комусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наворожити — НАВОРОЖИ́ТИ див. наворо́жувати. Словник української мови у 20 томах
  4. наворожити — Наворожи́ти, -жу́, -жиш гл. Наколдовать, нагадать. Словник української мови Грінченка