навощувати
НАВО́ЩУВАТИ, ую, уеш, недок., НАВОЩИ́ТИ, щу́, щи́ш, док., перех. Натирати воском що-небудь.
Дід знай правився коло свого улика, то скурював його смирною, то навощував вощанкою [вощиною] (Мирний, І, 1954, 192);
— Отой галстук зніми, надіватимеш лише по неділях та й то тільки після того, як навощиш на завтра дратви (Чаб., Катюша, 1960, 72);
// Закріплювати вощину на рамку.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навощувати — наво́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- навощувати — -ую, -уєш, недок., навощити, -щу, -щиш, док., перех. Натирати воском що-небудь. || Закріплювати вощину на рамку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навощувати — НАВО́ЩУВАТИ, ую, уеш, недок., НАВОЩИ́ТИ, щу́, щи́ш, док., що. 1. Натирати що-небудь воском. Робота не яка там була: прийми, подай, набий панові люльку, вичисти чоботи, перемий посуду, навощи долівку (О. Словник української мови у 20 томах