1. Словник української мови в 11 томах

навсидячки

НАВСИ́ДЯЧКИ, присл., розм. У сидячому положенні; сидячи.

Візьме Олександра дійницю, піде вдосвіта доїти корову, та й засне над дійницею навсидячки (Коцюб., І, 1955, 64);

Здавалося, він дрімав навсидячки, зануривши своє широке підборіддя в кучеряві вилоги кожушка (Гончар, III, 1959, 249).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навсидячки — навси́дячки прислівник сидячи незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. навсидячки — пр., сидячи, навсидьки, сидячки, сидьма. Словник синонімів Караванського
  3. навсидячки — присл., розм. У сидячому положенні; сидячи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. навсидячки — НАВСИ́ДЯЧКИ, присл., розм. У сидячому положенні; сидячи. Візьме Олександра дійницю, піде вдосвіта доїти корову, та й засне над дійницею навсидячки (М. Коцюбинський); Лейтенант, прихилившись головою до стінки спостережного пункту, навсидячки спить (М. Словник української мови у 20 томах
  5. навсидячки — Навси́дячки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. навсидячки — Навсидячки нар. Сидя. Виріс, як кіт навсидячки. Ном. № 8600. Словник української мови Грінченка