нагнітаючий
НАГНІТА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до нагніта́ти.
Тонко подзвонювали поршні нагнітаючих смоків (Рибак, Час.., 1960, 435).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагнітаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до нагнітати. Великий тлумачний словник сучасної мови