наговоритися
НАГОВОРИ́ТИСЯ див. нагово́рюватися.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наговоритися — наговори́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- наговоритися — див. наговорюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наговоритися — НАГОВОРИ́ТИСЯ див. нагово́рюватися. Словник української мови у 20 томах
- наговоритися — Наговорюватися, -рююся, -єшся сов. в. наговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Наговариваться, наговориться. З ким вірно люблюся, — не наговорюся. Мет. 29. Словник української мови Грінченка