наговоритися

НАГОВОРИ́ТИСЯ див. нагово́рюватися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наговоритися — наговори́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наговоритися — див. наговорюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наговоритися — НАГОВОРИ́ТИСЯ див. нагово́рюватися. Словник української мови у 20 томах
  4. наговоритися — Наговорюватися, -рююся, -єшся сов. в. наговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Наговариваться, наговориться. З ким вірно люблюся, — не наговорюся. Мет. 29. Словник української мови Грінченка