нагромаджувати

НАГРОМА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГРОМА́ДИТИ, джу, диш, док., перех.

1. Насипати, накладати, навалювати і т. ін. купою.

Він [самум] нагромаджує несподівані гори-пересипи навперейми.. морю (Л. Укр., III, 1952, 695);

Вітер постійно переносить пісок на великі віддалі, нагромаджуючи його в горби різної величини і форми (Фіз. геогр., 5, 1956, 110);

Йому було важко долати перешкоди, що їх нагромадила природа йому на дорозі (Гжицький, Опришки, 1962, 188).

2. Згрібаючи, збирати в якій-небудь кількості.

— Бери он мішок і граблі та біжи на майдан, трохи паші нагромадиш корові… (Козл., Ю. Крук, 1950, 187).

3. Поступово збирати, відкладати що-небудь.

Розвиток грошей як засобу платежу викликає необхідність нагромаджувати гроші перед строками сплати (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 145);

Як бобова рослина, вона [квасоля] має здатність нагромаджувати в грунті азот (Зерп. боб. культ., 1956, 120);

Грошей Гаврило Клумак нагромадив мільйони (Скл., Карпати, II, 1954, 95);

// Поступово набувати (досвіду, знань, сили і т. ін.).

Кожен молодий літератор має день у день підвищувати вимогливість до себе, оволодівати майстерністю, нагромаджувати літературний досвід (Літ. Укр., 27.III 1964, 2);

Під керівництвом Леніна партія нагромадила великий досвід роботи в нелегальних умовах (Біогр. Леніна, 1955, 137).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагромаджувати — нагрома́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нагромаджувати — Навалювати <�насипати, накладати, накидати> купою, скупчувати, назбирувати, р. копичити; (сіно) згрібати, громадити; (капітал) призбирувати, накопичувати; (досвід) примножувати; п! АКУМУЛЮВАТИ; п-к -УЮЧИЙ, здатний нагромадити, нагромаджувач, для нагромадження, т. кумулятивний. Словник синонімів Караванського
  3. нагромаджувати — -ую, -уєш, недок., нагромадити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Насипати, накладати, навалювати і т. ін. купою. 2》 Згрібаючи, збирати в якій-небудь кількості. 3》 Поступово збирати, відкладати що-небудь. || Поступово набувати (досвіду, знань, сили і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нагромаджувати — НАГРОМА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГРОМА́ДИТИ, джу, диш, док., що. 1. Насипати, накладати, навалювати і т. ін. купою. Він [самум] нагромаджує несподівані гори-пересипи навперейми .. Словник української мови у 20 томах
  5. нагромаджувати — НАГОРТА́ТИ (горнучи, збирати в якій-небудь кількості), НАГРІБА́ТИ, ГРОМА́ДИТИ, НАГРОМА́ДЖУВАТИ (звичайно траву, сіно тощо). — Док.: нагорну́ти, нагребти́, нагрома́дити. Треба нагортати з осені біля стовбурів (дерев) горбочки землі (О. Словник синонімів української мови
  6. нагромаджувати — Нагрома́джувати, -джую, -джуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)