нагріватися
НАГРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАГРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док.
1. Ставати гарячим або теплим.
Коли одна половинка ножа нагрівалася, він перевертав його на другу (Мирний, І, 1954, 179);
Повітря від близького пожарища нагрівалось, і бійцям ставало тепліше (Гончар, III, 1959, 137);
*У порівн. Голос Маланчин ставав теплішим, немов нагрівався од сонця, що тихо сідало перед самою хатою (Коцюб., II, 1955, 38);
// розм. Те саме, що зігріва́тися 2.
Як їсть, так нагріється, а як робить, так ізмерзне (Номис, 1864, № 10839);
Гаїнка пішла швидше, щоб нагрітися (Гр., II, 1963, 438).
2. тільки док,, перен., розм. Зазнати невдачі в чомусь, мати від чогось збитки.
3. тільки недок. Пас. до нагріва́ти 1.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагріватися — нагріва́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- нагріватися — -аюся, -аєшся, недок., нагрітися, -іюся, -ієшся, док. 1》 Ставати гарячим або теплим. || розм. Те саме, що зігріватися 2). 2》 тільки док., перен., розм. Зазнати невдачі в чомусь, мати від чогось збитки. 3》 тільки недок. пас. до нагрівати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагріватися — НАГРІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАГРІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. 1. Ставати гарячим або теплим. Поверхня дерева нагрівається від сонця: пахне яксіно в копиці (Ю. Яновський); Хоч було ще рано, сірі маси каміння нагрілись вже, як черінь печі (М. Словник української мови у 20 томах
- нагріватися — ГРІ́ТИСЯ (зігрівати своє тіло), НАГРІВА́ТИСЯ, ЗІГРІВА́ТИСЯ (ЗОГРІВА́ТИСЯ), ОБІГРІВА́ТИСЯ, ОГРІВА́ТИСЯ, ЗАГРІВА́ТИСЯ діал.; ПРИГРІВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови