1. Словник української мови в 11 томах

надаремний

НАДАРЕ́МНИЙ, а, е, розм.

1. Який не дає наслідків; марний.

Хтось пирхає зо сміху, і я відчуваю, що хвальба моя надаремна, що хлопці мають важливіші доручення (М. Ол., Чуєш.., 1959, 79);

// Який не має успіху, не досягає мети; безуспішний.

Надаремна спроба.

2. Який не має серйозних причин; непотрібний.

Підняття народного добробуття [добробуту], народна просвіта, — були б багато вищими завданнями для польських панів, ніж надаремна й непотрібна іграшка в полонізацію галицьких українців (Н.-Лев., II, 1956, 393).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надаремний — надаре́мний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. надаремний — -а, -е. 1》 Який не дає наслідків; марний. || Який не має успіху, не досягає мети; безуспішний. Надаремна спроба. 2》 Який не має серйозних причин; непотрібний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надаремний — НАДАРЕ́МНИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що даре́мний 1. Хтось пирхає зо сміху, і я відчуваю, що хвальба моя надаремна, що хлопці мають важливіші доручення (М. Словник української мови у 20 томах
  4. надаремний — ДАРЕ́МНИЙ (який не дає сподіваних наслідків, не досягає мети), МА́РНИЙ, БЕЗПЛІ́ДНИЙ, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНИЙ, БЕЗУСПІ́ШНИЙ, НЕУСПІ́ШНИЙ рідше, НАДАРЕ́МНИЙ розм., ЗАДАРЕ́МНИЙ розм., ПУСТИ́Й розм., ПРОПА́ЩИЙ розм., ЗАПРОПА́ЛИЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. надаремний — Надаре́мний, -а, -е Напрасный, тщетный. Без твого призначення надаремна туга, сама даєш, вибіраєш, ах нелюба друга! Гол. І. 372. Словник української мови Грінченка