надбудовний
НАДБУДО́ВНИЙ, а, е. Прикм. до надбудо́ва 2.
Суспільним наукам, як надбудовному явищу, зокрема історичній науці, партія відводить винятково важливу роль (Укр. іст. ж., 2, 1960, 21).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надбудовний — надбудо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- надбудовний — -а, -е. Прикм. до надбудова 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- надбудовний — НАДБУДО́ВНИЙ, а, е. Прикм. до надбудо́ва 2. Суспільні науки належать до надбудовних явищ. Словник української мови у 20 томах