наджидати

НАДЖИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДІЖДА́ТИ, діжду́, ді́ждеш, док., перех., розм. Перебувати десь деякий час з метою побачити, зустріти кого-, що-небудь; піджидати.

Аж зрадів [Перехрест] цій несподіваній появі Нечая, який, очевидячки, наджидав його (Ле, В снопі.., 1960, 25);

Брате мій рідненький. Як соколе ясненький! Станьмо ми, брате, надождімо.. Брата свого найменшого (Укр.. думи.., 1955, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наджидати — наджида́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. наджидати — див. ждати Словник синонімів Вусика
  3. наджидати — -аю, -аєш, недок., надіждати, -діжду, -діждеш, док., перех., розм. Перебувати десь деякий час із метою побачити, зустріти кого-, що-небудь; піджидати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наджидати — НАДЖИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДІЖДА́ТИ, діжду́, ді́ждеш, док., кого, що, розм. Перебувати десь якийсь час з метою побачити, зустріти кого-, що-небудь; піджидати. Словник української мови у 20 томах
  5. наджидати — ЧЕКА́ТИ (перебувати де-небудь, щоб зустрітися з кимсь; розраховувати на появу когось, чогось; сподіватися на слушний момент тощо), ЖДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИСЯ, ОЧІ́КУВАТИ, СПОДІВА́ТИСЯ кого, чого, ЧЕКА́ТИСЯ розм., ТРИВА́ТИ заст.; НАДЖИДА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. наджидати — Наджида́ти, -да́ю, -єш сов. в. наді(о)ждати, -жду, -деш, гл. Ждать, обождать; поджидать, подождать. Братіки мої рідненькі, сизокрилі орли, гості мої премилі, хоч мало ви мене надождіть... Дума про братів оз. КС. 1882. XII. 502. Словник української мови Грінченка