1. Словник української мови в 11 томах

надзвичайно

НАДЗВИЧА́ЙНО. Присл. до надзвича́йний 4, 2.

Море — надзвичайно гарного кольору, далеко краще тут, ніж в Криму (Коцюб., III, 1956, 325);

Шерстюк був блідий і схвильований надзвичайно (Довж., І, 1958, 203);

Костомаров, хоч і мало знав музику, розумів, що Аліна грає щось надзвичайно складне з технічного боку (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 390).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надзвичайно — надзвича́йно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. надзвичайно — пр., страшенно, надзвичай, НАДИВО, фр. що аж-аж-аж <н. гарячий, що аж-аж-аж>; (гарний) збіса і всі мож. пох. від НАДЗВИЧАЙНИЙ; пор. НАВДИВОВИЖУ. Словник синонімів Караванського
  3. надзвичайно — див. дуже Словник синонімів Вусика
  4. надзвичайно — Присл. до надзвичайний 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. надзвичайно — НАДЗВИЧА́ЙНО. Присл. до надзвича́йний 1, 2. Море – надзвичайно гарного кольору, далеко краще тут, ніж в Криму (М. Коцюбинський); До кабінету увійшов високий на зріст, немолодий вже чоловік, надзвичайно імпозантної зовнішності (О. Словник української мови у 20 томах
  6. надзвичайно — ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил. Словник синонімів української мови
  7. надзвичайно — Надзвича́йно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. надзвичайно — Надзвичайно нар. Необычайно, чрезвычайно. Словник української мови Грінченка