надиханий

НАДИ́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надиха́ти.

Кращі музичні твори це ті, що надихані історичною практикою нашого народу в боротьбі за зміцнення радянського ладу, за торжество комунізму (Мист., 2, 1956, 34);

// нади́хано, безос. присудк. сл.

Лився спирт, накурено, надихано в вагоні (Скл., Шлях.., 1937, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надиханий — нади́ханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. надиханий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надихати. || надихано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надиханий — НАДИ́ХАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до надиха́ти. Я надиханий тобою, Краю рідний – стороно, Сонцем, квіткою, весною (П. Усенко); Гуморески й сатири незабутнього Остапа Вишні напоєні любов'ю до рідного народу .. Словник української мови у 20 томах