надколювання
НАДКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. надко́лювати і надко́люватися.
Надколювання і вимочування плодів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надколювання — надко́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- надколювання — -я, с. Дія за знач. надколювати і надколюватися. Надколювання і вимочування плодів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надколювання — НАДКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. надко́лювати і надко́люватися. Надколювання і вимочування плодів. Словник української мови у 20 томах