1. Словник української мови в 11 томах

надлишок

НАДЛИ́ШОК, шку, ч.

1. Кількість чого-небудь, що виходить за межі потреб, перевищує їх.

Страшним лихом польського довоєнного села був надлишок робочої сили (Хлібороб Укр., 6, 1964, 41);

На селі на початку 1918 р. розгорнулась масова організована конфіскація поміщицьких маєтків, відбирання надлишків землі у куркулів (Іст. УРСР, II, 1957, 94);

// Та кількість, яка залишається після задоволення всіх потреб.

Завдяки землеробству і скотарству, люди рідше переходили з місця на місце, вони почали будувати постійні житла, відкладати надлишки продуктів про запас (Іст. стар. світу, 1957, 12).

2. перен. Дуже велика міра, ступінь чого-небудь.

Надлишок сміливості.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надлишок — надли́шок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. надлишок — див. багато Словник синонімів Вусика
  3. надлишок — -шку, ч. 1》 Кількість чого-небудь, що виходить за межі потреб, перевищує їх. || Та кількість, яка залишається після задоволення всіх потреб. Надлишок капіталу — капітал, який перевищує необхідний для реалізації даного проекту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надлишок — НАДЛИ́ШОК, шку, ч. 1. Кількість чого-небудь, що виходить за межі потреб, перевищує їх. Страшним лихом польського довоєнного села був надлишок робочої сили (з наук. літ.); // Зайва кількість чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  5. надлишок — НАДЛИ́ШОК (кількість кого-, чого-небудь, що перевищує потребу), ЛИ́ШОК, НА́ДМІР, ПЕРЕБІ́Р розм. Надлишок хліба; Надлишок робочої сили; Повіки самі злипаються, і надмір сльозової води між ними випливає назовні (Ірина Вільде)... Словник синонімів української мови