1. Словник української мови в 11 томах

надокучно

НАДОКУ́ЧНО, рідко. Присл. до надоку́чний.

Лежачи з бабусею на полу, я надокучно повторяв їй усе, що пам’ятав із книг (Горький, Дитинство, 1947, 136).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надокучно — надоку́чно прислівник надокучливо незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. надокучно — рідко. Присл. до надокучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надокучно — НАДОКУ́ЧНО, рідко. Присл. до надоку́чний. Як біль зубний, марудно й надокучно Спливає день (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах