1. Словник української мови в 11 томах

надпивати

НАДПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДПИ́ТИ, надіп’ю́, надіп’є́ш, док., перех. Випивати трохи, частину чого-небудь.

На ньому [дивані] напівлежить Ральф Крауфорд і помалу надпиває з пляшки (Собко, П’єси, 1958, 98);

Христя надпила трохи [тернівки] і постановила (Мирний, III, 1954, 330);

Заруба надпив з кухлика води, витер хусточкою рота (Кучер, Трудна любов, 1960, 462).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надпивати — надпива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надпивати — -аю, -аєш, недок., надпити, надіп'ю, надіп'єш, док., перех. Випивати трохи, частину чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надпивати — НАДПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДПИ́ТИ, надіп'ю́, надіп'є́ш, док., чого і без дод. Випивати трохи, частину чого-небудь. На ньому [дивані] напівлежить Ральф Крауфорд і помалу надпиває з пляшки (В. Словник української мови у 20 томах
  4. надпивати — ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. надпивати — Надпива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. надпити, надіп'ю́, -п'єш, гл. Отпивать, отпить, выпивать, выпить небольшую часть чего. Він надпиває трохи. Тоді вона несе надпитую чарку молодій. Грин. III. 431. Словник української мови Грінченка