1. Словник української мови в 11 томах

надписувати

НАДПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., перех.

1. Писати зверху над раніше написаним.

"Доб’єм фашистського звіра!" Доб’єм… Хтось уже доклав до гасла руку, закресливши перше слово і розмашно надписавши зверху: "Добили!" (Гончар, III, 1959, 442).

2. Робити напис на чому-небудь (перев. на зовнішній стороні).

Оксана Сергіївна знала її ім’я й прізвище, бо грошові перекази од чоловіка стала надписувати жіноча рука (Ю. Янов., II, 1954, 67);

Я завжди власноручно шила і надписувала йому зошити (Ів.. Таємниця, 1959, 157);

Іван дістав конверт, вклав туди листа, кілька аркушиків з віршами, заклеїв і надписав адресу (Кол., Терен.., 1959, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надписувати — надпи́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надписувати — -ую, -уєш, недок., надписати, -ишу, -ишеш, док., перех. 1》 Писати зверху над раніше написаним. 2》 Робити напис на чому-небудь (перев. на зовнішньому боці). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надписувати — Вписувати, вписати, повписувати, виписувати, виписати, повиписувати, записувати, записати, позаписувати, написувати, написати, понаписувати, підписувати, підписати, попідписувати, пописувати, пописати, уписувати, уписати, повписувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. надписувати — НАДПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., що. 1. Писати зверху над раніше написаним. “Доб'єм фашистського звіра!” Доб'єм... Хтось уже доклав до гасла руку, закресливши перше слово і розмашно надписавши зверху: “Добили!” (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  5. надписувати — Надпи́сувати, -пи́сую, -пи́суєш; надписа́ти, -пишу́, -пи́шеш, -пи́шуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)