1. Словник української мови в 11 томах

надрубаний

НАДРУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надруба́ти.

Ольга вперше побачила на очах. механіка сльози. Вони збігали по щоках, як біжить сік з-під кори надрубаної берези (Шиян, Баланда, 1957, 248).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надрубаний — надру́баний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. надрубаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до надрубати. || надрубано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надрубаний — НАДРУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до надруба́ти. Рибалка – ізумрудно-бірюзовий, ніби дорогоцінний камінь-самоцвіт, птах здуже коротким, немов добре надрубаним хвостом (з наук.-попул. літ.); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах