надряпувати
НАДРЯ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДРЯ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка,
1. Зачіплюючи чи натискуючи чимось гострим, твердим і т. ін., робити подряпини.
— Хіба так ш’ється чобіт? Я швець на все село; так я вже знаю, що халява ось як бува (та й став пальцем.. надряпувати) (Кв.-Осн., II, 1956, 20).
2. тільки док., розм. Написати що-небудь нерозбірливо, некрасиво, недбало.
Він був не дуже грамотний: ходив колись (дві зими) у школу, та писати зовсім не навчився (тільки імення своє міг так-сяк надряпати) (Григ., Вибр., 1959, 349);
Огризком олівця.. Тамара надряпала на шматкові газети записку і зашила її в кінчик поли Тетяниного піджака (Хижняк, Тамара, 1959, 154);
// зневажл. Те саме, що писа́ти.
— Що твої метрики? Мало чого не можна надряпати на папері (Л. Янов., І, 1959, 475).
3. тільки док., розм. Недбало, мілко виорати що-небудь.
Він ходив із сажнем по полю, заміряв виоране. — Надряпали, як ворона пазурами. Дві пари волів греблося, а толк який? (Тют., Вир, 1960, 14).
Значення в інших словниках
- надряпувати — надря́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- надряпувати — -ую, -уєш, недок., надряпати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. 1》 Зачіплюючи чи натискуючи чимось гострим, твердим і т. ін., робити подряпини. 2》 тільки док., розм. Написати що-небудь нерозбірливо, некрасиво, недбало. || зневажл. Те саме, що писати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надряпувати — НАДРЯ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАДРЯ́ПАТИ, аю, аєш, док., що і без дод. 1. Зачіплюючи чи натискуючи чим-небудь гострим, твердим і т. ін., робити подряпини на чомусь. – Хіба так ш'ється чобіт?... Словник української мови у 20 томах