надщерблений
НАДЩЕ́РБЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до надщерби́ти.
Надщерблені кулями роги будинків.
2. у знач. прикм. З зазублинами, щербинами.
Дівчина стояла розгублена, тримаючи в правій руці надщерблений кухонний ніж (Дмит., Наречена, 1959, 237);
Вона [шабля] була важка для дитячої руки. Блискуча, гостра і посередині надщерблена… (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 79).
3. у знач. прикм. На ущербі (про Місяць).
Блимали ліхтарі, а надщерблений місяць розтрушував над снігами прозорий ромашковий пилок (Стельмах, І, 1962, 173);
Пізній надщерблений місяць ніби поспішав заховатися за ближчі високі будинки (Сміл., Крила, 1954, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надщерблений — надще́рблений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- надщерблений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до надщербити. 2》 у знач. прикм.З зазублинами, щербинами. 3》 у знач. прикм. На ущербі (про Місяць). Великий тлумачний словник сучасної мови
- надщерблений — НАДЩЕ́РБЛЕНИЙ, а, е. 1. у знач. прикм. З зазублинами, щербинами. Надщерблені кулями роги будинків застигли в тривожному очікуванні нових ран (Р. Іваничук); Вона [шабля] була важка для дитячої руки. Блискуча, гостра і посередині надщерблена... (Є. Словник української мови у 20 томах
- надщерблений — ЩЕРБА́ТИЙ (із зазублинами, щербинами), ВИ́ЩЕРБЛЕНИЙ, НАДЩЕ́РБЛЕНИЙ, ЗАЗУ́БЛЕНИЙ, ЩЕ́РБЛЕНИЙ, ВИ́ЗУБЛЕНИЙ. Я написав на щербатій колонаді рейхстагу: "Не чіпайте нас більше, не вимушуйте гніватися!" (В. Словник синонімів української мови