1. Словник української мови в 11 томах

надісь

НАДІ́СЬ, НАДІ́ЙСЬ, вставн. сл., розм., заст. Уживається для підсилення достовірності висловленого у знач. мабуть, певно, можливо.

— Йди сам додому цею стежкою, а я піду іншою, бо вже наші стежки, надісь, розійшлись навіки, як туман по лісі (Н.-Лев., III, 1956, 341);

— Випий, Мотре, для порядку. — Залий мужицьку біду, — обізвався Якубенко. — її, надійсь, і морем-океаном не заллєш, — махнув рукою Волошин (Стельмах, Хліб.., 1959, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надісь — наді́сь вставне слово незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. надісь — див. мабуть Словник синонімів Вусика
  3. надісь — надійсь, вставн. сл., розм., заст. Уживається для підсилення достовірності висловленого у знач.: мабуть, певно, можливо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надісь — НАДІ́СЬ, НАДІ́ЙСЬ, вставн. сл., розм., заст. Уживається для вираження припущення висловленого у знач. мабуть, певно, можливо. – Йди сам додому цею стежкою, а я піду іншою, бо вже наші стежки, надісь, розійшлись навіки, як туман по лісі (І. Словник української мови у 20 томах
  5. надісь — МА́БУ́ТЬ вст. сл. (уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні), ЛИБО́НЬ, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), ДОПЕ́ВНЕ, ОЧЕВИ́ДНО, ВИ́ДНО, ВИ́ДКО, ОЧЕВИ́ДЯЧКИ розм., ОЧЕВИ́ДЬКИ розм., ПРО́БІ розм., ПАК розм., ПА́КИ розм. Словник синонімів української мови
  6. надісь — Надісь нар. = надійсь. О. 1862. IV. 107. Та моя хороба надісь не скоро мене покине. Кіевск. у. Словник української мови Грінченка