1. Словник української мови в 11 томах

нажаблюватися

НАЖА́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАЖА́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. нажа́бляться; док., зневажл. Ображаючись на кого-небудь, сердитися, надуватися.

— Кажи: сам палив панські стоги чи хтось ще в кумпанії був? — нажаблюється полісовщик (Стельмах, Хліб.., 1959, 474);

Нажабиться кожен, напиндючиться; навіть той, що за годинку булки просив (Свидн., Люборацькі, 1955, 198);

[Мати:] А ти проти неї нащо нажабилась? Мирненько треба, мирненько, гарно (Тич., II, 1947, 87).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нажаблюватися — нажа́блюватися дієслово недоконаного виду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. нажаблюватися — див. пиячити; сердитися Словник синонімів Вусика
  3. нажаблюватися — -ююся, -юєшся, недок., нажабитися, -блюся, -бишся; мн. нажабляться; док., зневажл. Ображаючись на кого-небудь, сердитися, надуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нажаблюватися — НАЖА́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАЖА́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. нажа́бляться; док., зневажл. Ображаючись на кого-небудь, сердитися, надуватися. – Кажи: сам палив панські стоги чи хтось ще в кумпанії був? – нажаблюється полісовщик (М. Словник української мови у 20 томах
  5. нажаблюватися — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови