1. Словник української мови в 11 томах

нажалітися

НАЖАЛІ́ТИСЯ, іюся, ієшся і рідко НАЖА́ЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. Звернутися до кого-небудь із скаргами про когось, щось; пожалітися, поскаржитися.

[Пріська:] Ото вже нажаліється матері, скаже: й такі й отакі (Вас., III, 1960, 98);

Тимоха пожалується батькові, а старий попоб’є.. Левка (Кв.-Осн., II, 1956, 256).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нажалітися — нажалі́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. нажалітися — -іюся, -ієшся і рідко нажалуватися, -уюся, -уєшся, док. Звернутися до кого-небудь зі скаргами на когось, щось; пожалітися, поскаржитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нажалітися — НАЖАЛІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся і рідко НАЖА́ЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., кому. Звернутися до кого-небудь із скаргами про когось, щось; пожалітися, поскаржитися. [Пріська:] Ото вже нажаліється матері, скаже: й такі й отакі (С. Словник української мови у 20 томах
  4. нажалітися — СКА́РЖИТИСЯ (висловлювати невдоволення з приводу неприємностей, болю, горя, чиєїсь поведінки і т. ін.), НАРІКА́ТИ, РЕ́МСТВУВАТИ, ЖАЛІ́ТИСЯ, БІ́ДКАТИСЯ, ПЛА́КАТИ підсил., СТОГНА́ТИ підсил., ПЛА́КАТИСЯ підсил. розм., СКИ́ГЛИТИ розм., СКІ́МЛИТИ розм. Словник синонімів української мови