1. Словник української мови в 11 томах

нажарювати

НАЖА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЖА́РИТИ, рю, риш, док., перех.

1. Жарячи, приготовляти яку-небудь кількість чогось.

[Дремлюга:] Ходім краще обідати. Моя Надія таких коропів нажарила… (Корн., II, 1955, 297);

Нажарила Катерина яєшні, достала з погреба солоних огірків та баклажанів (Шиян, Переможці, 1950. 36).

2. Нагрівати що-небудь до дуже високої температури; сильно нагрівати, розжарювати.

В його [О. М. Лодигіна] лампі струм нажарював тонкий стержень.., який містився під скляним ковпаком (Наука.., 2, 1958, 63).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нажарювати — нажа́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нажарювати — -юю, -юєш, недок., нажарити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Жарячи, приготовляти яку-небудь кількість чогось. 2》 Нагрівати що-небудь до дуже високої температури; сильно нагрівати, розжарювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нажарювати — НАЖА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЖА́РИТИ, рю, риш, док., чого. 1. розм. Смажити багато чого-небудь. [Дремлюга:] Ходім краще обідати. Моя Надія таких коропів нажарила... (О. Словник української мови у 20 томах
  4. нажарювати — Нажарювати, -рюю, -єш сов. в. нажарити, -рю, -риш, гл. Нажаривать, нажарить; напаливать, напалить. От нажарили дванадцять биків. Рудч. Ск. II. 83. Словник української мови Грінченка