найда
НА́ЙДА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що зна́йда.
А що ти подієш.., що Найдою його [сироту] прозвали і інше, як Найда, не хочуть і звати, і честь йому завше, як найді (Дн. Чайка, Тв., 1960, 155);
Як трохи піднявся на ноги "найда", то дідові свині пас, а вже парубком узяли його до замку і перше приставили до панських собак (Морд., І, 1958, 140).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- найда — на́йда іменник чоловічого або жіночого роду, істота дитина-підкидьок розм., рідко Орфографічний словник української мови
- найда — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що знайда. Великий тлумачний словник сучасної мови
- найда — НА́ЙДА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що зна́йда. А що ти подієш.., що Найдою його [сироту] прозвали і інше, як Найда, не хочуть і звати, і честь йому завше, як найді (Дніпрова Чайка); Як трохи піднявся на ноги “найда”, то дідові свині пас... Словник української мови у 20 томах
- найда — ПІДКИ́ДЬОК (дитина, яку підкинули комусь на виховання), ПІДКИ́ДЬКО рідше, ЗНА́ЙДА розм., НА́ЙДА розм. Звисло небо сумне, Запечалилась даль, Мов дитини-підкидька І небові жаль (Ю. Гойда); Нужда від малечку, від дитинства... Погорда, штовханці, побої... Словник синонімів української мови
- найда — Найда, -ди ж. Найденышъ. Словник української мови Грінченка