найнятий

НА́ЙНЯТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до найня́ти.

Закладається фундамент корівника. Там працюють найняті за готівку муляри (Руд., Остання шабля, 1959, 367);

Щасливий той, у кого нива Своя, не найнята на рік (Сам., І, 1958, 77);

Серед двору стоїть великий, запряжений четвериком фаетон, найнятий Петром Антоновичем для переїзду (М. Ол., Леся, 1960, 27);

// У знач. прикм.

Найняті робітники пішли на обід в казарми (Н.-Лев., II, 1956, 208);

— Наскидають мені в торбу хліба та бубликів, а в жменю шажків, а я тим оплачу свою злиденну найняту кімнатку (Н.-Лев., IV, 1956, 297);

// на́йнято, безос. присудк. сл.

— Навіщо вам економія? — До машини найнято — хліб жати (Мирний, IV, 1955, 243).