1. Словник української мови в 11 томах

накатник

НАКА́ТНИК, а, ч.

1. Пристрій, яким накатують на поверхню чого-небудь фарбу, клей, малюнок, різьблення і т. ін.

2. Робітник, який займається накатуванням чого-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накатник — нака́тник 1 іменник чоловічого роду, істота робітник нака́тник 2 іменник чоловічого роду пристрій Орфографічний словник української мови
  2. накатник — -а, ч. 1》 Пристрій, яким накатують на поверхню чого-небудь фарбу, клей, малюнок, різьблення і т. ін. 2》 Робітник, який займається накатуванням чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накатник — НАКА́ТНИК, а, ч. 1. Пристрій, яким накатують на поверхню чого-небудь фарбу, клей, малюнок, різьблення і т. ін. 2. Робітник, який займається накатуванням або викочуванням чого-небудь. Словник української мови у 20 томах