накатування

НАКА́ТУВАННЯ, я, с., спец. Дія за знач. нака́тувати 2, 3.

На конотопському заводі ".Червоний металісті" введені в експлуатацію стани для накатування і поперечно-гвинтового прокатування шестерень (Роб. газ., 4.1 1961, 2);

Накатування — спосіб обробки рифлених поверхонь. Такі поверхні виконуються на деяких деталях.. для зручнішого користування ними (Токарна справа.., 1957, 154).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накатування — нака́тування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. накатування — -я, с., спец. Дія за знач. накатувати 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накатування — НАКА́ТУВАННЯ, я, с., спец. 1. Дія за знач. нака́тувати 1–3. Заправку профілю на кругах провадять накатуванням профільною накаткою або алмазом у спеціальних пристроях (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах