1. Словник української мови в 11 томах

накликаний

НАКЛИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накли́кати.

— Ви, Заверталюк? Верховод? Чилий? — Допитливо позирав на кождого директор. Накликані осміхалися. — Ні, — коротко одповідали стиха (Вас., І, 1959, 245);

// накликано, безос. присудк. сл.

— Може, тебе наврочено або напуст накликано? Тоді піди до Килини-шептухи в Княжу Слободу, вона тебе відшепче (Тют., Вир, 1964, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накликаний — накли́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. накликаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до накликати. || накликано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накликаний — НАКЛИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до накли́кати. Були вони [слова] такі неясні, як і [[накликані]] негаданим повідомленням почуття, що поступово напливали на парубка й опанували все його єство (І. Нижник); – Ви, Заверталюк? Верховод? Чилий?... Словник української мови у 20 томах