накльовуватися

НАКЛЬО́ВУВАТИСЯ¹, ується, недок., НАКЛЮВА́ТИСЯ, ює́ться, док. Клюючи багато, вдосталь наїдатися (про птахів).

Тільки птахи не робили запасів навіть на завтрашній день. Вони просто досхочу накльовувалися смачних пшеничних зерен (Ів., Ліс. казки, 1954, 134);

— Ой не клюйте,гайворони. Чумацького трупу, Наклювавшись, подохнете Коло мене вкупі (Шевч., II, 1963, 148);

[Кнур:] Курка наклюється латаття та здохне (Мирний, V, 1955, 90).

НАКЛЬО́ВУВАТИСЯ², ується, недок., НАКЛЮ́НУТИСЯ, неться, док.

1. Клюючи, пробивати, продовбувати собі вихід (про пташеня, яке виводиться з яйця).

Коли наклюнулось, то й вилупиться (Номис, 1864, № 4890).

2. Трохи проростати, розкриватися (про зерно, бруньки і т. ін.).

Через 2 — 3 доби після зволоження у 5 — 10% насіння починають з’являтися корінці (насіння накльовується) (Зерн. боб. культ., 1956, 64);

Листя на деревах ще тільки наклюнулось, але воно вже зеленіло (Гур., Життя.., 1954, 176);

При висіві горіхів, які наклюнулись, застосовують прищипування кінчиків корінців (Лісівництво.., 1956, 223).

3. перен., розм. Неясно виникати, починатися.

Він вже давненько любив Настусю, і в його вже накльовувалась думка її сватати (Н.-Лев., IV, 1966, 333);

— А це правда, що в нього з Ясногорською щось накльовується? — Факт. Потайки молиться на її фотографію (Гончар, III, 1959, 336);

В літературі нашій наклюнулась суперечка про принципіальне питання: як розуміти націоналізм? (Фр., XVI, 1955, 132);

В мене наклюнулись такі хороші стосунки з Яриною (Збан., Малин, дзвін, 1958, 319);

// Зароджуватися, виникати, з’являтися.

В серці Кованька наклюнулось недобре почування помсти (Н.-Лев., І, 1956, 629);

У нього наклюнулась ідея: нанести нашому голові новорічний візит (Ряб., Жайворонки, 1957, 147).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me