наколка
НАКО́ЛКА, и, ж.
1. тільки нако́лка. Дія за знач. наколо́ти, нако́лювати 3, 4.
2. Прикраса з матерії або мережива, яка наколюється на жіночу зачіску.
— Слухай-но, Софійко: як тобі здається моя наколка? (Л. Укр., III, 1952, 500);
Коло буфета перешіптувались офіціантки в білих фартушках і.. наколках (Кучер, Трудна любов, 1960, 250).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наколка — нако́лка 1 іменник жіночого роду наколювання нако́лка 2 іменник жіночого роду прикраса з мережива Орфографічний словник української мови
- наколка — -и, ж. 1》 тільки наколка. Дія за знач. наколоти, наколювати 3), 4). 2》 Прикраса з матерії або мережива, що наколюється на жіночу зачіску. 3》 Наколоті на тілі малюнки, слова і т. ін.; татуювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наколка — НАКО́ЛКА, и, ж. Прикраса з матерії або мережива, яка наколюється на жіночу зачіску. – Слухай-но, Софійко: як тобі здається моя наколка? (Леся Українка); Коло буфета перешіптувались офіціантки в білих фартушках і .. наколках (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
- наколка — И, ж. Татуювання. Хочу зробити собі наколку, але ніяк не виберу малюнок. Словник сучасного українського сленгу