1. Словник української мови в 11 томах

накопичений

НАКОПИ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накопи́чити.

Назустріч сунули жінки, .. поранені солдати. Щасливіші самотужки на возику везли накопичене збіжжя, клунки (Ле, Право.., 1957, 131);

// накопи́чено, безос. присудк. сл.

Гриб і Печериця аж за голови взялися, скільки тут усякого добра накопичено (Козл., Мандрівники, 1946, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накопичений — накопи́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. накопичений — [накопичеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. накопичений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до накопичити. || накопичено, безос. присудк. сл. Накопичений процент — сума процентів, які нараховані з дати випуску цінних паперів або дати останньої сплати купона до звітної дати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. накопичений — НАКОПИ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до накопи́чити. Якими б цікавими не були початкові сторінки історії України, вони можуть бути належно прочитані без урахування даних, накопичених світовою наукою в галузі становлення людського суспільства на Землі (з наук. Словник української мови у 20 томах
  5. накопичений — Накопи́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)