1. Словник української мови в 11 томах

накорчовувати

НАКОРЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКОРЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Корчуючи, добувати із землі щось у якій-небудь кількості.

— Там пеньків накорчував, то привезти хочу… (Зар., На.. світі, 1967, 143).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накорчовувати — накорчо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накорчовувати — -ую, -уєш, недок., накорчувати, -ую, -уєш, док., перех. Корчуючи, добувати із землі щось у якій-небудь кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накорчовувати — НАКОРЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКОРЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., чого. Корчуючи, добувати із землі щось у якій-небудь кількості. – Там пеньків накорчував, то привезти хочу... (М. Зарудний). Словник української мови у 20 томах