1. Словник української мови в 11 томах

накостричитися

НАКОСТРИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, розм. Док. до костри́читися 2, 3.

— Який ви, Якове, недобрий, — зітхнула мати. — От бачиш, я правду сказав, а ти вже й накостричилась (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 137);

Впіймана, зловлена людина сидить… Наїжилось, накостричилось, лише іноді спідлоба позирає у вікно (Гончар, Бригантина, 1973, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накостричитися — накостри́читися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. накостричитися — -чуся, -чишся, розм. Док. до костричитися 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накостричитися — НАКОСТРИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, розм. Док. до костри́читися 2. – Який ви, Якове, недобрий, – зітхнула мати. – От бачиш, я правду сказав, а ти вже й накостричилась (М. Стельмах); Впіймана, зловлена людина сидить... Наїжилось, накостричилось, лише іноді спідлоба позирає у вікно (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах