1. Словник української мови в 11 томах

накохатися

НАКОХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Задовольнитися коханням.

— Другий покохав мене, та й сам умер. А я, молода, не накохалась і не навтішалась на своєму віку (Н.-Лев., II, 1956, 111);

— Не шкода мені того молодого княженка — накохалася я з ним (Вас., II, 1959, 445).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накохатися — накоха́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. накохатися — -аюся, -аєшся, док., розм. Задовольнитися коханням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накохатися — НАКОХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Задовольнитися коханням. – Другий покохав мене, та й сам умер. А я, молода, не накохалась і не навтішалась на своєму віку (І. Нечуй-Левицький); – Не шкода мені того молодого княженка – накохалася я з ним (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. накохатися — Накохатися, -хаюся, -єшся гл. Налюбиться, насытиться вдоволь любовью. Я й не накохалась. Левиц. І. 49. Словник української мови Грінченка